Долина нарцисів розміщена на висоті 180-200 метрів над рівнем моря серед Хустсько-Солотвинської котловини і займає площу 256,7 гектарів. Тут охороняється реліктова рівнинна популяція нарцису вузьколистого (Narcissus angustifolius Curt).
Включення Долини нарцисів у 1980 році до складу Карпатського біосферного заповідника дало надію на збереження цієї пам’ятки природи. Проте залишаються загрози, що викликані антропогенними факторами. Порушення гідрологічного режиму внаслідок проведених раніше колгоспом меліоративних робіт, призвело до масового заростання масиву вербами. Внесення на прилеглих територіях добрив та гербіцидів, а також кислотні дощі, сприяють закисленню ґрунтів та призводять до змін у складі рослинного покриву. Через низький рівень екологічної культури населення частими є випадки зривання та витоптування квітів. А щорічно Долину нарцисів у період цвітіння відвідують близько 30 тисяч чоловік і чисельність їх невпинно зростає.
Долина нарцисів у різні пори року демонструє унікальне природне різноманіття. Тут зростає 507 видів вищих судинних рослин, зустрічається 97 видів хребетних тварин. 18 видів рослин та 12 видів тварин занесені до Червоної книги України.
Про нарцис існує багато легенд. Одна з них дійшла до нас із древньої Еллади... У річкового бога Кефиса народився син, якого назвали Нарцисом. Хлопцеві напророкували довге життя, але якщо не побачить свого обличчя. З часом він став гарним юнаком, який подобався всім жінкам, серед яких були і всесильні богині, але жодна не взяла в полон його серце. Зневажені Нарцисом жінки звернулись до богині правосуддя Немезиди, яка покарала зверхнього юнака. Повертаючись з полювання берегом річки Нарцис захотів напитися і нахилився до води. Замилувався обличчям, яке дивилося з водяного дзеркала і закохався в нього, але це було власне обличчя, яке йому не дозволяли бачити. З горя Нарцис помер, і на тому місці виросла біла квітка, яку назвали нарцис. З того часу символом самозакохання вважається нарцис.
Широке розповсюдження нарцис отримав за свої прекрасні духмяні квіти. Назва нарцису походить від грецького слова „narke” – одурманюючий. І дійсно, квітка нарцису виділяє приємний аромат, що має одурманюючу дію. Тому лікарі не радять у закритому приміщені, особливо у спальні, тримати букети нарцису.
Про це також є місцева легенда...Було це в сиву давнину. Для людей настали важкі часи. В Карпати із сходу прийшли орди кочівників. Вони все руйнували, палили і вбивали на своєму шляху. Місцеві жителі рятуючись втікали в гори у дрімучі ліси. Багато людей, що не встигли сховатися, попадали у полон. Серед полонених були люди, що жили біля нарцисового поля. Ввечері, перед ночівлею, вони нарвали і непомітно постелили нарциси вартовим кочівникам під ліжники. Лежачи на нарцисах завойовники заснули мертвим сном. Дякуючи нарцисам полонені зуміли звільнитися від пут і врятуватися втечею у гори.
Нарцис вузьколистий – високогірний вид. Як же він потрапив у рівнинну частину Закарпаття? Існують дві наукові гіпотези походження рівнинної популяції нарцису вузьколистого. Згідно першої, Долина нарцисів утворилася в гляціальний період внаслідок витіснення сюди нарцису льодовиком, що наступав з гір. З часом, після потепління клімату, льодовик відступив і нарцис знову відновив своє місце у високогір’ї, проте його частина залишилася на рівнині і збереглася до наших днів. Інші науковці вважають, що рівнинна популяція нарцису має вторинне походження, тобто пересаджена з гір людиною. І ще є думки, ніби Долина нарцисів утворилася на місці древнього кладовища. Про це свідчить місцева легенда...
Декілька сотень років назад в квітучий Карпатський край прийшло страшне лихо – чума. Вимерла більша частина населення Хустського замку і прилеглих сіл. Люди, які залишалися в живих вибрали місце далі від своїх помешкань, викопали велику яму і звозили туди померлих. На могили з гір переносили і висаджували нарцис, який тут добре прижився і розрісся утворивши долину холодного цвіту.
Микола Волощук,
Карпатського біосферного заповідника
Немає коментарів:
Дописати коментар